3 5-біс(трифторметил)анілін（CAS# 328-74-5)
| Коди ризиків | R33 – Небезпека кумулятивних ефектів R36/37/38 – Подразнює очі, дихальну систему та шкіру. R20/21/22 – Шкідливий при вдиханні, контакті зі шкірою та при проковтуванні. |
| Опис безпеки | S26 – У разі потрапляння в очі негайно промити великою кількістю води та звернутися до лікаря. S36/37/39 – Одягайте відповідний захисний одяг, рукавички та засоби захисту очей/обличчя. S36 – Одягайте відповідний захисний одяг. |
| Ідентифікатори ООН | 2810 |
| WGK Німеччина | 3 |
| RTECS | ZE9800000 |
| TSCA | так |
| Код HS | 29214910 |
| Примітка про небезпеку | Подразнюючий |
| Клас небезпеки | 6.1 |
| Пакувальна група | III |
вступ
3,5-біс(трифторметил)анілін, також відомий як 3,5-біс(трифторметил)анілін, є органічною сполукою.
якість:
3,5-біс(трифторметил)анілін — це безбарвний або блідо-жовтий кристал, твердий за кімнатної температури. Він майже нерозчинний у воді при кімнатній температурі, але розчинний в органічних розчинниках, таких як етанол, ефір і метиленхлорид. Має високу термічну та хімічну стабільність.
Використання:
3,5-Біс(трифторметил)анілін широко використовується як реагент в органічному синтезі. Його можна використовувати як фторуючий реагент для ароматичних сполук і гетероциклічних сполук для введення трифторметильних груп.
Метод:
Отримання 3,5-біс(трифторметил)аніліну зазвичай здійснюється методом органічного синтезу. Поширеним методом синтезу є реакція фторметильного реагенту з аніліном для синтезу цільової сполуки шляхом введення трифторметильної групи.
Інформація про безпеку:
Під час використання або поводження з 3,5-біс(трифторметил)аніліном слід враховувати такі міркування безпеки:
Це органічна сполука, тому її слід уникати контакту зі шкірою, очима та внутрішнім шлунково-кишковим трактом. Під час роботи використовуйте відповідні засоби індивідуального захисту, такі як рукавички, захисні окуляри та лабораторний халат.
Під час роботи слід дотримуватися належної лабораторної практики та правил безпеки.
Під час зберігання та транспортування уникайте контакту з окислювачами, кислотами та лугами, а також легкозаймистими речовинами, щоб уникнути утворення небезпечних речовин.
Утилізація відходів має відповідати місцевим нормам, а скидання у природне середовище суворо заборонено.
